Оформлення заповіту: світова практика приходить в Україну
У нашому суспільстві більшість людей чомусь бояться складати заповіт, воліючи як можна довше не замислюватися про смерть. І даремно, адже заповіт сам по собі ні в якій мірі не сприяє наближенню смерті і думок про неї, а скоріше навпаки, створює необхідну страховку і гарантію того, що все буде зроблено так, як було задумано, що родичі не поб'ються, майно буде розділене так як хочеться , а якщо родичів немає, то дістанеться бажаній людині, а не державі. При цьому, чим раніше буде складено заповіт, тим раніше можна буде позбутися думок про його необхідність і побоювань не встигнути його скласти.
Для посвідчення заповіту необхідно мати :
1)паспорт
2)податковий номер
3) відомості про прізвище, імя, по батькові та дату народження особи, на користь якої складається заповіт.
Заповіт складається у письмовій формі , їз зазначенням місця та часу його складення. Заповіт особисто підписується заповідачем і має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими особами ( секретарем сільради, якщо в селі не має нотаріуса, головним лікарем, якщо людина перебуває в лікарні, начальником місця позбавлення волі, якщо людина відбуває покарання у вигляді позбавлення волі та ін.)
Нотаріус посвідчує заповіт , який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Якщо нотаріус на прохання особи записав заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. то в такому випадку заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним.
Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, або на його особисте бажання посвідчення заповіту має відбуватися при свідках.
Свідків повинно бути двоє. Вимоги до свідків:
1)повинні мати повну цивільну дієздатність ( більше 18 років)
2)не можуть бути:
нотаріус або інша посадова особа, яка посвідчує заповіт;
спадкоємці за заповітом;
члени сімї та близькі родичі спадкоємців за заповітом;
особи. які не можуть підписати або прочитати заповіт
Свідки зачитують заповіт вголос та ставлять свої підписи на ньому, в текст заповіту заносяться відомості про особу свідків.
При посвідченні заповіту нотаріус НЕ ПЕРЕВІРЯЄ належність майна , що заповідається, заповідачу.